Конструкція вентильованого фасаду HPL

Конструкція вентильованого фасаду HPL

1. Утеплювач і паробар’єр.

Утеплювач із зовнішньої сторони стіни забезпечує максимально можливу акумуляцію тепла у несучих будівельних елементах. Він зменшує температурні коливання стін, за допомогою чого зводить до мінімуму можливість появи тріщин на несучій конструкції.

Властивості зовнішнього утеплюючого шару:

  • підвищує довговічність і надійність будови;
  • перешкоджає охолодженню і втраті тепла взимку;
  • запобігає перегріву огороджувальних конструкцій влітку;
  • забезпечує оптимальну температуру і комфорт у приміщеннях.

Ще однією перевагою застосування утеплювача є його шумоізолюючі властивості. Для навісних вентильованих фасадів будівель зазвичай використовується негорюча мінераловатна плита. Водостійка мінеральна вата використовується як утеплювач (ROCKWOOL, PAROC, IZOMAT).

Елементами кріплення утеплювача використовуються тарілчасті дюбелі з металевим сердечником. Вони виготовлені провідними виробниками і мають сертифікат відповідності.

Паропроникна мембрана використовується для захисту утеплювача та внутрішніх елементів стін від поривів вітру та вологи. Вона відводить водяну пару із вільного простору під покрівлею та утеплювача в будинках усіх типів.

Матеріал вкладається із зовнішнього сторони утеплювача під зовнішнім облицюванням стіни. Паропроникна мембрана подозволяє зберегати теплозахисні характеристики утеплювача і значно подовжує термін єксплуатації всієї конструкції вентильованого фасаду. Сучасні паропроникні мембрани демонструють такі пропускні спроможності: понад 100 літрів водяної пари на добу у будинку середнього розміру, що значно перевищує кількість 10 літрів в день (середній показник для однієї сім’ї). Для захисту плит фасаду від вивітрювання і вологи рекомендується використовувати вітропаробар’єр – вітрозахисну мембрану з щільністю не менше 110гр/м2 і паропроникністю щонайменше 3500 гр/м2.

2. Анкери

Анкери призначені для кріплення кронштейнів до стіни. Тип застосовуваних анкерів обирається залежно від матеріалу стіни. Перед тим як почати монтаж вентильованого фасаду необхідно зробити випробування анкерів на вирив для визначення відповідних вимог по навантаженнях. Рекомендовані виробники, які мають сертифікацію відповідно  вимогам, – Fisher, Wkret-met, Hilti та ін.

3. Кронштейни

Призначені для кріплення направляючих профілів до стіни, забезпечуючи відстань від облицювального матеріалу до стіни. Самозатискні мають скобу для тимчасового утримання направляючої під час нівелювання площин конструкції. Можливе використання кронштейнів без скоби. Кронштейни дозволяють компенсувати нерівності і опуклості поверхні стін. У підсистемі «Комрад» застосовуються елементи з алюмінію марки 6060. Для підвищення корозійної стійкості може проводитися анодування кронштейнів. Тип і розміри кронштейнів залежать від структури стіни, а також застосовуваного облицювального матеріалу. Вильоти кронштейнів також залежать від товщини використаного утеплювача.

У системі представлені кронштейни з вильотами від 60 мм до 210 мм. В окремих випадках при недостатньому вильоті використовується подовжувач кронштейна. Несучі кронштейни сприймають вертикальні навантаження від власної ваги елементів системи. Горизонтальні – від тиску вітру. Вони жорстко з’єднані з несучою стійкою. Для сприйняття вертикальних навантажень несучі кронштейни додатково з’єднуються з несучою стійкою заклепками. Несучі кронштейни кріпляться на плитах перекриття, бетонних несучих елементах, металевих конструкціях. Опорні кронштейни сприймають тільки горизонтальні (вітрові) навантаження. Вони мають ковзне з’єднання з несучою стійкою і дозволяють несучої стійці міняти довжину внаслідок температурних деформацій. Тип (несучі або опорні) і розміри кронштейнів, анкерів і дюбелів визначається проектувальником у залежності від розрахунків на міцність. Конструкція кронштейнів допускає вирівнювання вертикальних стійок (несучих профілів) щодо площини стіни в межах ± 30мм. При значних відхиленнях поверхні стіни застосовують кронштейни більшої довжини або встановлюють подовжувач кронштейна.

4. Напрямні

Напрямна – це база. Несучі елементи, а саме, вентильований фасад за технологією кріплять на напрямну. При торцевому стикуванні (по вертикалі) напрямних необхідно витримувати зазор не менше 10 мм між торцями для компенсації лінійного температурного розширення. Напрямні служать для збору і передачі навантажень від облицювання фасаду на кронштейни. Також вони визначають геометричну площину фасадного облицювання. У системі навісного вентильованого фасаду із застосуванням HPL застосовуються L- та Т-образні профілі різних конфігурацій. Максимально допустима довжина направляючої – 4000 мм. При використанні більш довгих відрізків профілів, необхідні додаткові розрахунки.

Прихована система кріплення HPL панелей

5. Вентильовані фасади – елементи кріплення конструкції з HPL пластика – клейова система

Кріпленням облицювальних панелей виступають витяжні заклепки або клейова система. Заклепки мають широкий буртик. Можуть бути алюмінієві, нержавіючі або пофарбовані у колір RAL. Клейова система забезпечує невидиме кріплення фасадних плит HPL. Використання даної системи монтажу дозволяє вести монтаж облицювання фасаду швидше, ніж при механічному кріпленні. При механічному монтажі у точках кріплення виникають максимальні напруги, які можуть просто призвести до руйнування. У разі клейового з’єднання, напруга рівномірно розподіляються вздовж клейового шва по всій поверхні контакту. Отверділий пружний і еластичний клейовий шов довжиною 1,0 м і шириною 12,0 мм витримує навантаження до 3000 кг/м2 на відрив і до 1800 кг/м2 на зрушення. Він стійкий до вібрації, старіння, атмосферних впливів.

6. Елементи примикання – укіс, цоколь, парапет

У місцях примикання до віконних прорізів, парапетної і цокольної ділянках будівлі, застосовуються 2 види спеціальних елементів. Перший у вигляді профілів, гнутих листів та ін., або елементів, виконаних з самого облицювального матеріалу. Особлива увага, при цьому приділяється правильності виконання окремих вузлів.